Репортаж: На Майдан і Інститутську продовжують нести квіти в пам'ять про загиблих активістів

Люди з усіх куточків України і багатьох країн світу продовжують масштабно прибувати на головну площу Києва задля того аби не лише вшанувати пам'ять загиблих, а й для того щоб  підтримати країну у важкий і трагічний для неї час.

 Несуть квіти та запалюють свічки, приносячи тим самим своє щире співчуття родичам загиблих підчас кривавої перестрілки. Спогади про них залишаться не лише в пам’яті людей, а й в історії країни, як приклад стійкості, віри, прагнення до свободи. У молитвах на різних мовах світу звертаються до Бога і просять допомоги в регулюванні питань стосовно Криму і благають про встановлення миру.

 Під монументом Незалежності  так само, як і на Інститутській дуже багато квітів: тюльпани, гвоздики та троянди. З мосту видніються плакати з фотознімками загиблих.

Мальовничий колись пейзаж Майдану Незалежності тепер доповнюють автомобільні шини, частини залізних воріт, мішки з піском, бруківка та відтепер вінки та квіти. Покладаючи квіти на місця загибелі активістів, люди читають списки з прізвищами загиблих, а також молитви.

 У очі кидаються написи на стінах складених з цеглин і тротуарної плитки : «Україна вперед», «Дякуємо за волю», «Вічна пам’ять».

 Атмосфера, що панує  на Майдані вражає, адже тут  усі рівні між собою, кожен готовий прийти на допомогу один одного, мотивуючи, це тим, що «Ми браття і сестри. Ми один народ. Хто якщо не ми..». На площі вам з посмішкою подадуть стакан води, запропонують гарячого борщу або плову, нададуть медичну допомогу і будуть раді отримати допомогу зі сторони.

 Незважаючи на масове прибирання, яке відбулося 1 березня - суботник учасниками якого стали тисячі  київлян, на вулицях до тепер залишаються атрибути Майдану. Зведені барикади посунули аби звільнити частину дороги, але на тротуарних доріжках залишаються дошки, покришки і каски активістів.

 Важко бачити ті самі щити, за якими герої небесної сотні до кінця відстоювали інтереси народу. Біля готелю Україна на стовпах дерев чіткі  отвори від влучних снайперських гвинтівок. Від побаченого на очі навертаються сльози. Занадто багато втрат зазнала Україна і страждав народ тривалий час, але тепер все маємо змінити і крок за кроком йти до мирного життя: «З мрією у серці з вірою в душі!».

 Жорстокі події сьогодення, коли вже не сила терпіти брехню і знущання, змусили народ об’єднатися у спільній боротьбі за світле майбутнє і мирне небо над головою.